
Якименко Олександр
Солдат Якименко Олександр Станіславович, позивний 'Прораб' , служив
на посаді оператора безпілотних літальних апаратів механізованого батальйону військової
частини А1962. Загинув 29 серпня 2025 року в районі н.п. Шийківка Ізюмського району
Харківської області внаслідок удару ворожого FPV дрону.
Олександр народився 10.06.1997 року в м.Василівка Василівського району Запорізької області.
Закінчив місцеву школу КЗ 'Василівська загальноосвітня 1-ІІІ ступенів школа № 3'.
Після закінчення вступив до Запорізького професійному ліцею автотранспорту, де здобув професію 'Електрогазозварювальника'.
Після закінчення залишився працювати і жити у місті Запоріжжя.
Працював бригадиром в будівельній компанії 'Каркас груп', характеризувався колегами та друзями, як надійний,
працьовитий, висококваліфікований спеціаліст. Мав багато захоплень, пов'язаних з технікою. Обожнював риболовлю,
туризм. Зі слів друзів, найулюбленішою порою року було - літо. Захоплювався мандрівками, часто бував на о. Хортиця.
З початку грудня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України та став на захист Батьківщини.
Мав нагороди та подяки від військової частини.
Поховали Захисника в Тернопільській області.
Вічна пам'ять і шана Герою!
10.09.2025
Богатов Сергій
Солдат Богатов Сергій Володимирович на псевдо 'Зять'.
Сергій народився 30.10.1976 в селі Новоданилівка Оріхівського району Запорізької області.
Загинув 12.06.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу
н.п. Піщане Куп'янського району Харківської області.
Був мобілізований до лав Збройних Сил України 20.04.2024.
З червня 2024 року вважався зниклим безвісти і лише в вересні 2025 року
за результатами ДНК визнаний загиблим.
Захисникові назавжди 47 років.
У скорботі за Героєм залишилися дружина, син, донька.
Доземний уклін Захиснику за жертовнийподвиг в ім'я вільної та незалежної України.
Вічна пам'ять і шана Герою!
13.09.2025

Леонід Шостак
Василівська громада з глибоким сумом згадує майора Шостака Віктора Леонідовича, позивний 'Вітор'
Служив на посаді начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини А 7279.
Помер 02.07.2023 у лікарні м.Запоріжжя під час проходження військової служби
(смерть пов’язана з виконанням обов'язків військової служби (захистом Батьківщини).
Герою назавжди – 53.
Віктор народився 08.08.1969 року в м. Василівка Василівського району Запорізької області.
Навчався у Василівській СШ № 2. Продовжив навчання у Сімферопольському вищому воєнно-політичному будівельному училищі.
Рідні та друзі згадують Віктора як надійного, працьовитого, висококваліфікованого спеціаліста.
Мав багато захоплень, пов'язаних з технікою, обожнював книги, багато читав та мав власну бібліотеку.
з початку повномаштабного вторгнення росії Віктор був мобілізований 25.02.2022.
Поховали Захисника в м. Запоріжжя на Кушугумському кладовищі. В скорботі за Героєм лишилися донька та брат.
Доземний уклін Захиснику за жертовний подвиг в ім'я вільної та незалежної України.
Вічна пам'ять і шана Герою!
26.09.2025
Ігор Воронов
Василівська громада з глибоким сумом згадує людину з великим серцем, мужнього воїна і справжного патріота —
Воронова Ігоря Михайловича, позивний 'Ворон'.
Він загинув 8 жовтня 2022 року у бою за Україну в районі населеного пункту Спірне Донецької області.
Вірний військовій присязі, він до останнього подиху залишався прикладом стійкості, відваги й самопожертви.
Йому назавжди — 56 років.
У липні 2022 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Він чесно й героїчно виконував бойові завдання
на посаді стрільця стрілецького військової частини А0693. Захищав Україну на Донецькому напрямку.
Доземний уклін і безмежна вдячність за подвиг в ім'я України.
Пам'ять про Ігоря Михайловича житиме в наших серцях завжди.
Вічна шана і слава Герою!
Герої не вмирають!
26.09.2025
Савенко Олександр
Олександр Олександрович Савенко народився 28 квітня 1993 року в місті Кропивницький.
Навчався в Первозванівському ліцеї.
Строкову службу проходив в місті Севастополь.
З перших днів повномасштабного вторгнення, коли на рідну землю ступив ворог, Олександр Олександрович
без вагань прийняв своє рішення – добровільно стати на захист України.
Його поважали за відвагу, чесність і силу духу.
Серце воїна зупинилося 12 вересня 2025 року від отриманих поранень внаслідок ворожого удару
беспілотником по тимчасовому місцю дислокації школи базової загальної підготовки.
Йому було 32 роки …
Доземний уклін Захиснику за жертовний подвиг в ім'я вільної та незалежної України.
Вічна пам'ять і шана Герою!
01.10.2025
Отрішко Дмитро
Отрішко Дмитро
Незламний Оріхів.
Останній день 2025-го року приніс нашій громаді важку і болючу звістку.
Стало відомо про загибель Захисника України – Отрішка Дмитра Вікторовича, 09.07.1984 р.н.
З перших днів повномасштабної війни Дмитро свідомо та добровільно став
до лав Збройних Сил України, обравши шлях захисту Батьківщини.
До останнього свого подиху він залишався вірним присязі,державі та українському народові.
Дмитро загинув під час виконання бойового завдання 13 жовтня 2024 року.
Понад рік він вважався безвісти зниклим.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого та розділяємо ваш біль і скорботу.
Світла пам'ять про Дмитра назавжди залишиться в наших серцях.
Герої не вмирають. Вічна пам'ять і шана Захиснику України.
01.01.2026
НАШІ ГЕРОЇ